Творити - це жити двічі

А.Камю

У сучасних умовах комп’ютерні технології стали дійсністю і ввійшли в усі аспекти життя, отже важливим завданням музичної педагогіки можна вважати розробку з впровадження їх використання у навчальний процесі, позашкільних навчальних закладів зокрема. Поняття «комп’ютерні технології навчання» у педагогічних дослідженнях трактується як сукупність комп’ютерних засобів і способів їх функціонування, що використовуються для реалізації навчальної діяльності.

Реалізація потенційних можливостей комп’ютерних технологій вимагає компетентності керівника вокально-музичного гуртка.

Сучасний музичний навчально-творчий процес вимагає впровадження інноваційних підходів до організації навчально-виховної роботи, новітніх технологій. Одним з нових напрямків є робота з персональним комп’ютером та використання його можливостей у музичному вихованні дітей у вокально-музичних гуртках позашкільних навчальних закладів.

Актуальність теми досвіду зумовлюється широким використанням комп’ютера у сучасній музично-педагогічній практиці, значним обсягом наукових праць у сфері теорії комп’ютерних технологій і недостатнім його використанням у навчально-творчому процесі керівниками вокально-музичних гуртків позашкілля.

Питання про використання комп'ютерів в музично-творчій практиці розроблялись М. Гарднером, Д. Гроссом, І.Б. Гутчиним, Е.В. Денісовою, А. Молем, Р.Ю. Петеліним, Ю.В. Петеліним, Ю.Н. Рагсом, В. Фуксом, Ю.С. Брановським, В.А. Шаповаловим, Е.С. Полат, А.Г. Щегольовим, Е.С. Гесслером, А.І. Єригиним, В.В. Мазепусом, С.П. Полозовим, В.М. Цеханським, Ю.М.Кузнецовим, В.П.Морозовим, Г.Д.Семеновою, А.В.Харуто тощо. Проте можливості комп'ютерного навчання під час навчального процесу до цих пір не піддавалися спеціальному науковому осмисленню і систематизації.

Використання комп'ютерних технологій в музично-педагогічній освіті буде більш ефективним, якщо у навчальному процесі будуть застосовуватися  наступні умови: а) інтеграція комп’ютерних знань та умінь у навчальний процес; б) використання комп’ютерних технологій у процесі методичної роботи з керівниками вокально-музичних гуртків.

Практичне значення досвіду: полягає в тому, що він може бути впроваджений у практичну професійну діяльність керівників вокальних гуртків позашкільних навчальних закладів, використаний у методичній роботі закладів (методичні об’єднання, майстер-класи, семінари тощо), а також викладачів вищої школи у підготовці майбутніх музичних педагогів.

         Пошук нових ідей, нових шляхів спонукає звернути увагу на використання у практиці викладання вокального мистецтва інноваційних технологій.

У навчально-виховній діяльності гуртка «Театр пісні «Експресія» використовуються інтерактивні методи навчання, метод проектів, елементи дослідницької роботи, колективне взаємонавчання, інформаційно-комп’ютерні технології.

Заняття вокальним мистецтвом у позашкільному навчальному закладі стає не просто способом розвитку сенсорних музичних здібностей. Під час цього процесу розвиваються всі психічні процеси: сприйняття, мислення, пам'ять, увага й, зокрема, музичні здібності: тембровий слух, відчуття ритму, музичне мислення тощо. Заняття з вокалу мають бути різноплановими, цікавими, корисними і цілком демократичними.

Особливу роль відіграють на заняттях у вокальному гуртку використання інформаційних технологій.

         Комп`ютерні технології в сучасній системі освіти розглядаються як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя. Комп’ютер органічно увійшов у навчально-виховний процес.

На сьогоднішній день важко уявити собі сучасного керівника гуртка у позашкіллі, який не застосовував би комп'ютерних технологій,

Традиційно музичний педагог використовує інформаційно-комп’ютерні технології у двох напрямах: а) комп’ютерні технології у викладанні музичного мистецтва; б) комп’ютерні технології в музичній діяльності школярів.

         Найбільш популярними з комп’ютерних засобів, якими традиційно користуються музичні педагоги є програми запису звуку Аudio СD (Nеrо), програми нотного набору і верстки музичного тексту (Finаlе, Sibelius), програми запису та обробки звуку (Sound Forge), програми підготовки презентаційної графіки (Роwer Point).

Однією із провідних комп’ютерних програм для музикантів є Adobe Audition 1.5., яка широко й постійно використовується у роботі Театру пісні «Експресія». На жаль, вона не використовується керівниками вокальних гуртків у навчальному процесі. Це не означає, що вони її не знають і не користуються нею: фонограми для озвучення створюються. Мається на увазі саме навчальний процес. Ця програма надає можливості редагування та обробки музичного твору на багатотрековому цифровому магнітофоні і може застосовуватись як з аудіо-, так і з відео- інформацією. Вона самодостатня для запису як вокалістів, так й інструментальних колективів.

Для того, щоб користуватись програмою Adobe Audition 1.5, треба знати, з якими файлами вона сумісна. Це майже всі аудіо-файли, наприклад, wav, MP3, ogg, aif тощо; службові файли – pk, а також найголовніший файл, який несе інформацію про всі файли сесії, файл з розширенням ses. Оволодівши навичками роботи, нами було створено алгоритм використання програми Adobe Audition 1.5.

1.     налаштування параметрів треку, які стосуються звукової карти та мікрофона.

2.     підготовка фонограми-мінус.

3.      налаштування мікрофону: 1. встановлення рівнів мікрофону та підсилення, 2. встановлення розрядності та частоти дискретизації (частоти відліків  під час перебудови аналогового сигналу у цифровий)

4.     Здійснення запису: 1. перенесення фонограми-мінус до потрібного треку; 2. помічання необхідного треку, на якому буде здійснюватися запис (другий трек); 3. виставлення на  першому трекові об’єму звуку, щоб музика не заглушала слова і голос проявився у всіх нюансах; 4. перевірка гучності музики, виставлення на ньому об’єму звуку, який не заглушатиме слова; перехід до другого треку для запису голосу; встановлення на ньому об’єму звуку;

5.     робота з мікрофоном: вмикаємо кнопку «запис»; з динаміків йде музичний супровід;

6.     апробація запису голосу (говориться декілька слів або наспівується мелодія; упевненість в тому, що запис здійснюється);

7.     збереження записаного уривку та його прослуховування на плейері.

8.     перевірки запису на будь-якому медіаплейєрі (якщо щось не подобається, треба попрацювати з налаштуваннями мікрофону та підібрати потрібний об’єм звуку.

9.     Запис першого треку; на всі наступні треки переносимо такі ж самі налаштування.

Коли всі вокальні треки музичного твору записані та перевірені, можна переходити до об’єднання цих окремих треків в один або декілька, це залежить від визначеного завдання.

10.           виділення окремих треків і об’єднання (мікшування) їх;

11.           балансування, еквалізації та інші обробки (для цього треба користуватись внутрішнім програмним мікшером Adobe Audition 1.5.

12.           проведення операції з об’єднання декількох треків в один заключний файл.

Таким чином, описаний алгоритм представляє лише деякі можливості програми Adobe Audition 1.5. А у роботі гуртка використовуються ще й інші: динамічна обробка, застосування фільтрів, можливості корекції висоти звука, швидкості відтворення музичного твору, спектрального аналізу щодо частоти та амплітуди тощо.

Цю програму корисно застосувати в навчальному та позанавчальному процесі як засіб для самоконтролю під час вивчення партії, для змінення тональності фонограм, для їх редагування.

Кожний педагог-музикант у своїй роботі спирається на те, що найбільш відповідає його нахилам, музичним пристрастям, професійній майстерності. При цьому його робота направлена на розвиток духовної культури, формуванню компетентностей засобами вокального мистецтва. Й успіху досягає той педагог, який постійно вдосконалюється, шукає оптимальні шляхи проникнення музики у життя дітей, шляхи посилення її воздії на них, на їхні души.

Я вважаю себе фахівцем в естрадному вокальному мистецтві. Успіхів досягають як малята 3-4 років, так і підлітки та молодь, коли б вони не прийшли у гурток Як сказала одна бабуся, яка приводила до гуртка свою дочку, тоді онуку, а тепер й правнука: «Ви, Юліє Михайлівно, й ведмедя навчите співати». Вихованці, які почали вчитися вокалу років 5-6 тому, зараз можуть опанувати пісню й заспівати ї на високому рівні за 1-2 заняття. Театру пісні «Експресія» у 2010 році присвоєне звання Зразковий колектив.

Як неможна двічі увійти в одну річку, так неможна провести два однакових заняття. На творчий пошук мене надихають саме мої вихованці. У своїй роботі я не можу обходитись без активної участі гуртківців у сумісному творчому процесі, і діти розуміють, що ми одне творче ядро.

Я намагаюсь навчити дітей так виконувати пісню, щоб глядачі на концерті зрозуміли «душу» пісні. Саме не вкладати душу в пісню, а донести емоційний заряд пісні до них. Глядач має полюбити пісню з першого сприймання її першого звуку, з прем’єри пісні. І у співаків, і у присутніх на концерті повинно виникнути бажання у перших – не закінчувати співати, а у других – слухати, слухати, слухати. Кожний вихованець знає: «Не буває байдужої аудиторії, такою ви робите її самі» (Amelita Galli-Curci)

Головною метою для мене є розвиток особистості дитини, її емоційної сфери, інтелекту, становлення моральної позиції. Шлях такого розвитку я бачу лише у включенні дитини у активну музичну діяльність. Тому діти підготовчого рівня навіть першого року навчання обов’язково беруть участь у концертах: для батьків, під час гурткових позанавчальних заходів, шкільних заходів. У гуртках «Експресії»  підтримуються і вітаються виступи вихованців, у шкільних святах. Може, саме тому, між педагогічними колективами навчальних закладів і Театром пісні «Експресія» склалися доброзичливі партнерські стосунки. З першого заняття у гуртківців виховується повага й гордість за колектив, у який вони прийшли, роз’яснюється, чому він називається «Експресія», який зміст вихованці «зі стажем» вкладають у цю назву.

ЕКСКЛЮЗИВНИЙ (ЕСТРАДНИЙ) КОЛЕКТИВ СУЧАСНОЇ ПІСНИ

РОМАНТИЧНИХ ЕМОЦІЙНИХ СУПЕР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ

Я–ОСОБИСТОСТЕЙ

         І гуртківці бережуть честь вихованця Театру пісні «Експресія», вихованця Палацу дитячої та юнацької творчості «ІСТОК», мешканця міста Харкова, Орджонікідзевського району, громадянина України і намагаються відповідати цьому. Особливо це відчувається, коли «Експресія» виступає за межами країни.

Вихованню громадськості також сприяє репертуар колективу: половина репертуару – це авторські пісні, створені на слова Валерія Степанова, Олександра Бельмана, Марини Дреганової (музика авторська, означає, що автор музики Юлія Доро).

Працюючи з дітьми над піснею, я виділяю наступні важливі для мене аспекти:

1.     Емоційне сприйняття пісні, 2. Розвиток мелодії й запам’ятовування слів.

3. Вокально-інтонаційна робота. 4. Драматургія пісні. 5. Спів пісні у русі.

6. Художнє виконання.

Перед початком розучування будь-якого найпростішого твору, я завжди складаю партитуру, розкладаю її на голоси, у партитурі проставляю всі вимоги до виконання: дихання, зняття, динаміку, фразування. Вважаю, що без ретельного опрацювання партитури, навіть враховуючи те, що вона складена особисто, до дітей приходити неможна. Треба завчасно продумати всі складності твору й визначити головний шлях розучування, а це без детального знання партитури та її серйозного, багатостороннього аналізу неможливо. Аналізувати треба інтонаційно-ритмічну структуру твору, текстові складності, форму, а, виходячи з неї – фразування, дихання, орфоепію тощо .

У процесі роботи на одному занятті, добре суміщати різні твори й різні етапи роботи над ними. На одному занятті можуть визначатися три-чотири задачі: в одній пісні - перше знайомство й розучування, в другій - робота над фразою, в третій - розучування нового куплету, у четвертій – робота над виконанням тощо.

Одним з найважливіших питань вокальної діяльності є робота над текстом пісні. Практика показує, що замало знати текст окремо, треба кожне слово «вспівати», поєднати його з висотністю, облагородити вокально. Кожне слово вимагає уваги, кожний звук. Добре вивчена мелодія не гарантує якість вокального звучання. Для того, щоб легше промовлявся кожний звук, на кожному занятті під час розминки 20 хвилин ми з дітьми займаємось скоромовками.

         Головним під час розучування будь-якого твору є його зміст, характер, емоційний лад. Діти подолають будь-які складності лише у тому випадку, якщо вони глибоко проникли у художній образ твору..

Наприклад, пісня «Україна свята» (авторська) стала приводом для серйозної розмови про любов до рідної країни – України, до батьківської домівки. Пісня «Берегиня» (авторська) підштовхнула нас до розмови про материнську любов. Під час опрацювання пісні «Журавлі» (авторська) спочатку ми говоримо про природу, про найулюбленіші куточки своєї місцевості, про Батьківщину, про те, яке прекрасне життя. І лише в цій атмосфері добра і любові до свого краю можна добитися всіх відтінків виконання.

До кожного заняття я завжди готуюсь , підбираючи необхідний матеріал. Тоді на підготовленому ґрунті можуть виникнути імпровізації, нові асоціації, які створюють атмосферу занять творчою.

Кожне заняття починається з вступної частини. Всій роботі над піснею завжди передує вокальна розминка; вона потрібна як звичайна фізична розминка на спортивних заняттях. Вокальна розминка складається з: декількох фізичних вправ (3-4) на випрямляння статури, гарного кровообігу та вентиляції легень, дикційно-артикуляційних вправ (використовується методика В.В.Ємельянова), промовляння скоромовок (15-20 хвилин), дихальних вправ (за методикою А.Н.Стрельнікової), вокальних вправ

Робота над звуком є предметом постійної турботи. Без вокальної роботи неможливо досягти чистоти інтонації та вірного ладу. «Треба налаштувати інструмент, а потім на ньому грати» (І. Данилін).

         Репертуар – це основний інструмент виховання дітей.

         Основою репертуару є популярні дитячі та дорослі пісні, а також авторські, написані особисто керівником Театру пісні «Експресія». Основна частина його підпорядковується тематичним циклам. Результатом високого виконавського рівня вихованців Театру пісні «Експресія» стала затребуваність його у проведенні різних міських та обласних свят.

         Кожного року вихованці «Експресії» беруть участь у створенні спектаклів народного театру «Мадригал». За її підтримки творчої підтримки та компетентної допомоги народилися музичні вистави до міських новорічних ялинок.

         Результативність вихованців Театру пісні «Експресія» підтверджується багаточисельними грамотами, дипломами, кубками за перемоги, якими нагороджуються гуртківці, учасники престижних конкурсів, фестивалей інших заходів як в Україні, так і за її межами. «Експресію» та її ансамблі, дуети, солістів знають і визнають їх досягнення у Болгарії, Греції, Італії, Франції, у багатьох містах України, у Харкові та області.

         Дякуючи Харківській академії неперервної освіти, з власним досвідом роботи можуть ознайомитись слухачі курсів підвищення кваліфікації. Для колег та різних категорій працівників позашкільних навчальних закладів проведено особисто безліч майстер-класів, семінарських занять. Творча робота, в якій узагальнений досвід роботи з теми «Використання комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності музичного педагога  позашкільного навчального закладу» була відмічена експертною групою виставки-ярмарку педагогічних ідей та технологій РМЦ Управління освіти Орджонікідзевської райдержадміністрації Харківської міської ради та направлена до участі в Обласній виставці-ярмарку. Розробка майстер-класу для керівників вокально-музичних гуртків, проведений у рамках постійно-діючого семінару з підвищення фахової компетентності, надрукована у журналі «Позашкільна освіта» Видавничої групи «Освіта».

Ще одним досягненням Театру пісні «Експресія» було створення професійної звукозаписуючої студії, за допомогою якої й використовуються інформаційно-комп’ютерні технології у навчальному процесі.

Безсумнівно, моя робота була б неможлива без підтримки адміністрації всіх рівнів, ПДЮТ «ІСТОК», співпраці з художніми колективами міста, студентською молодіжною організацію «Гілель», колегами, шкільними педагогічними колективами, батьками, які вважають заняття дітей вокальним естрадним дуже важливим фактором виховання і розвитку творчих здібностей дітей, їх допрофесійної підготовки, а також забезпечення багатозмістовного дозвілля.

Використання комп’ютерних технологій

у педагогічній діяльності музичного педагога

 позашкільного навчального закладу

Стаття у журналі "Позашкілля"